І кави і снодійного водночас
Іі кави і снодійного водночас,
ніщо не візьме, не візьме
заплющити не можу очі,
і хто від лиха відверне?
Щодня густіші темні хмари,
що йдуть на землю звідусіль,
і запах у повітрі й в храмі.
то запахи останніх днів.
Сусід північний, ненажера,
як після сплячки той ведмідь,
щоб силу показати ще раз,
лишає величезний слід.
Іде історія по колу,
подібний був вже завиток,
і в прірву, тую, босо й голо,
відправить поїздом свисток,
куди не знати Україну,
а інших чартером в теплинь
та хто на диво не загине,
хоч питиме гірку полить.
Побачить як олігархати,
заплатять золотом за хліб,
бо зрада матері і хати,
найбільший на Вкраїні гріх.
