29.05.2015 15:45
для всіх
133
    
  4 | 4  
 © Маріанна

Медитація дощу

І знову плаче дощ, весняний як осінній,  

Знаходять свій вогонь в калюжах ліхтарі. 

Чи зламана печать сувою до спасіння? 

Малюнки на вікні офірую журі. 


То мокрі кольори заклякли у чеканні,  

Співає менестрель під музику дощу,  

О, скільки по воді відпущено літаній,  

Почує той каштан, що запалив свічу. 


Минає вже весна і відбігає травень,  

А дощ усе шумить, не випустить, дарма,  

І спогад пролетить як вишукана страва,  

Лоскоче лише мить і от уже зима. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.05.2015 20:03  Тадм => © 

класно! особливо вдячна за слово "офірувати". не чула його раніше!

 30.05.2015 12:05  Ганна Коназюк => © 

Про швидкоплинність... Дуже гарно, Маріанно!!!

 30.05.2015 01:23  Серго Сокольник => © 

А до зими ще буде літо...
Його ще треба пережити...

 29.05.2015 19:36  Тетяна Белімова => © 

Пані Маріанно! У мене нема слів, аби виразити захоплення вашої віртуозністю! Це щось неймовірне!
Чи можна розмістити Ваш твір у нашій групі фестивалю "Українські Передзвони"? (це сторінка на ФБ)