Соло дощів
Сплетіння рук на вітровому склі,
Несе потік - нова травнева злива,
Тоненька пара у тугій імлі,
Що омиває місто норовливе.
Виття грози бушує за вікном.
За ким ти плачеш, сірий смутку - Леве?
Іде старе заглушене кіно.
І де актори, режисери? Деви?
Сопрано надірве найвище "соль",
І соло те закінчиться раптово,
У пам`ять серед тисячі неволь
На щастя десь підвішена підкова.