Я вік свій тут, як муха, мучу
з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Колимські зошити. Синій зошит»
Я вік свій тут, як муха, мучу
У передсмертному танку,
Бо хто б розрушив цю павучу
Сіть переплетену тонку?
В бій не вступаю в злу годину
З тисячоруким павуком,
Я рву зубами павутину,
Стараюсь вирватись тайком.
І, вполовину омертвілий,
Я тріпочу ще на біду,
Ще з тіла жду живої сили,
Ще порятунку звідкись жду.
Хай той, хто зважиться порвати
Смертельне павутиння все,
Мене не зможе врятувати –
Та все ж на небо вознесе.
______________________
Я здесь живу, как муха, мучась,
Но кто бы мог разъединить
Вот эту тонкую, паучью,
Неразрываемую нить?
Я не вступаю в поединок
С тысячеруким пауком,
Я рву зубами паутину,
Стараясь вырваться тайком.
И, вполовину омертвелый,
Я вполовину трепещу,
Еще ищу живого дела,
Еще спасения ищу.
Быть может, палец человечий
Ту паутину разорвёт,
Меня сомнёт и искалечит —
И все же на небо возьмёт.