Fabula amour
(лат. Історія кохання)
Своє життя сама вона зламала
Зневірилась вона у все
Та настав час і вона покохала
І як квітка вона оживе
І все як сон почалося і йшло
Вона вірила в казку
І все так чудово було
Та якось їй зняли маску
І похмурніли в момент його почуття
Стали одноманітними дні
І вона зрозуміла що жорстоке життя
І що все не так як у сні
Здавалось що майбутнього тут немає
І кінець уже настане
Ніхто не вірив що вона все здолає
І той сніг що в душі розтане
Та я знаю що вона переможе
Що в стосунках настане весна
Що повірити він їй зможе
І вона більш не буде одна
26.10.2010