Любов на все життя

Кохати все життя

клялися ти і я, 

але життя безжальне -

окрім кохання, 

існує біль, страждання…

І як багато слів

завмерло у душі

в той день фатальний...

Крізь сльози - поцілунки

гірким у серці трунком…

Йду на побачення, 

Кохання втрачене

я повернути хочу знов, 

Промовити тобі слова:

Любов жива!

У відповідь - твоє мовчання

На мою клятву про кохання…

Любов жива!

Почуй мої слова…

Це почуття сакральне

і магія цієї ночі -

вони пророчі...

Кохати все життя

клялися ти і я, 

Але життя безжальне!

Як сумно - ми не зберегли

Кохання нашої весни…

Всі слова

кохання і надій, 

Живуть ще й досі

у душі моїй.

Моя Любов –

сентиментальна, 

занадто ніжні

почуття й бажання...

Невже ця ніч остання?

Твої вуста –

троянди пелюстки, 

І ніжні дотики руки, 

Всі почуття такі реальні!

В обіймах запалає знов

Кохання нашого вогонь, 

Як спогад про спекотне літо, 

І розмаїття сонце-квітів…

Кохати все життя

Клялися ти і я -

щасливий той, 

хто любить!

Від перших днів

лунає в серці спів –

душі мелодія, 

де тільки ти і я, 

і наші почуття...

Для мене будеш ти

чарівна назавжди, 

така жадана

моя кохана...

м. Київ, 15.02.2016