09.06.2015 16:58
для всіх
120
    
  6 | 6  
 © Оля Стасюк

Лицар на чатах

Лицар на чатах

Давно вже зблякли, поржавіли лати.

Хіба що Доля пролетить стрижем.

Самотній лицар ще стоїть на чатах, 

Старі руїни чорні стереже.


Неспинний час руйнує навіть крицю, 

Вже серед зали – кущик споришу.

Спинись, туристе! Може, я – той лицар.

Клади свій смуток. Я постережу.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.06.2015 23:26  Тетяна Чорновіл => © 

Гарний цікавий вірш!
Лицар є лицар!!!

 10.06.2015 18:48  Світлана Рачинська => © 

Супер, Олю! З цікавинкою)

 09.06.2015 20:50  Тетяна Белімова => © 

Гарно! І звідки такі образи виникають? Піднесені й романтичні?

 09.06.2015 19:51  Тадм => © 

Чудова пропозиція - покладу :)