07.06.2015 21:24
18+
161
    
  6 | 6  
 © Оля Стасюк

Голос Ольги

Голос Ольги

Цей місяць на небі – як вижовклий блазень.

Бояри стоять, мов навік заніміли.

Пробач, не любила тебе я, мій князю, 

І мушу зізнатись лише на могилі.


«Привезена в жони» - що ще тут сказати?

Свавільне і горде північне дівчисько.

А я ж так хотіла когось покохати, 

Щоб мати ще й душу споріднену близько!..


Запізно. Бояри ще ці… Край могили…

Дружинники… Впитися б їм у обличчя!

Вони! Це вони тобі наговорили

Про дань від древлян понад норму щорічну.


Я зміню все, князю, поставлю оброки, 

Помщусь по закону… Не тим, кому треба…

Та, Ігорю! Сину ж твоєму - три роки!

На кого лишив ти обох нас під небом?!..


Бояри стоять… Це для них, певно, плачу, 

Бо сльози по смерті твоїй обірвались.

І ти мені, - знаю, мій князю, - пробачиш.

Бо що, крім прощення, душі цій зосталось?..


Страшні, дикі кари вчиню я над містом, 

На Русь принесу потім мир, нову віру, 

Та каменем будуть слова зараз чисті:

Пробач.

Я, мій князю, тебе не любила.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 24.07.2015 09:37  Світлана Рачинська => © 

 08.06.2015 20:32  Тадм => © 

Я десь читала, що вона зрештою його покохала... Не відразу, але покохала.... Твір чудовий!!!

 08.06.2015 10:21  Тетяна Белімова => © 

Оленько! Яка ти молодчинка! Гарно так опрацювала тему (одну з центральних) Київської Русі!!!
Це улюблена тема Празької школи, до речі)))

 08.06.2015 08:47  Олена Вишневська => © 

Олекчо, чудово! Інакше ти і не могла написати про неї)))

 08.06.2015 00:22  Серго Сокольник => © 

Наробила вона Древлянам... Гарний цікавий вірш.

 07.06.2015 21:40  Світлана Рачинська => © 

Чудово, Олю! Пізнавально так Я теж писала про Ольгу колись. Твій твір емоційний, як і сама героїня.