Птаха
Ти на волі, моя пташко...
Ти на волі, моя пташко,
Ти цілуєш небо.
Лиш роса і цвіт ромашки,
Більшого й не треба.
Ти сьогодні тут намочиш
Крила під дощами,
Завтра там зірвеш пелюстки –
І втечеш за хмари.
Восени в багрянім листі,
Кружляючи, скачеш.
Взимку горобин намисто
Зірвеш, на заплачеш.
А, як сонечко весняне
Променить між віти,
Скільки ж знову юних квітів –
Є чому радіти…
Я з вікна на тебе гляну,
Мовчки, непомітно.
Лети ж, пташко,
Й не дай Боже,
Не заплач від вітру…
