На Івана, на Купала
К.В.
З неба ясна зірка впала,
Не згасилась ув озерці –
А лишилась в моїм серці…
Ой любове синьоока,
Ти засіла там глибоко.
Каменем в мулкому дні –
Так ти чуєшся мені...
Папороті цвіт зелений
Пустоцвітом є для мене,
Як Тебе поруч немає –
Увесь світ мов завмирає.
Я не спатиму до ранку,
Вишию ти вишиванку,
Сто віршів Тобі пишу
Поміж зоряної тиші.
Знай, як з неба зірка впала
То в любистку ся скупала...
Щастя моє синьооке –
В серці Ти – на довгі роки!
7 липня 2015 року
02:12
Станиславів-Верховина
