Намисто слів
(нісенітниця )
Закурликали лелеки
І затьохкав горобець,
Із карпатської смереки
Заварили холодець.
Його швидко споживають
Щоби він не охолов,
Пінку з нього не здувають,
Бо смачніша і за плов.
Як опівдні сонце зійде
Спочивать за виднокрай,
Кожен з нас скоренько піде
Засмагать в ночі у гай.
Зачарує нас іржання
Журавлиних табунів,
Будем слухать до світання
Зозулиний ніжний спів.
Там під місяцем в гайочку
Ми засмагнемо як сніг,
І покотимо ми бочку
На усіх хто спати ліг.
Бо послухати ще треба
Як регоче соловей,
Як занявкає із неба
Качка – ворог всіх мишей.
Вибачайте, товариство,
Що таке я вам наплів,
Різнобарвнеє намисто
Із звичайних наших слів.
>
м. Київ, 09.04.12.