Сонце і віконце
Заглядає сонце
У чуже віконце,
А моє минає
І не заглядає.
Чом така зневага,
А чужим повага,
Сонечка питаю,
Відповідь чекаю.
Та цього не сталось,
Сонце й не збиралось
Щось відповідати,
Я й не став чекати.
Зрозумів, хто вище,
Той на всіх хто нижче
Не зверта уваги,
Ми йому салаги.
>
м. Київ, 09.04.12.
