27.07.2015 22:23
для всіх
163
    
  4 | 4  
 © Панін Олександр Миколайович

Тоска

Тоска

Отрывок № 2 из поэмы “ Звездный цветок “

А що, як слова, ніби нить Аріадни,
тримають когось попри все, на плаву?
Нехай кострубаті, глевкі, недоладні,
але ж перекроюють долю й твою....

Тадм

Любовь, сострадание, жалость,

И все остальные чувства

В комок спрессовались

и сжались,

В душе – безысходно, 

пусто.


Тоска тот комок обернула, 

Насквозь его пропитала, 

В мучениях чувство заснуло, 

страданьем

тоска

дышала…


Тоска, 

без конца, без предела, 

была истязателем жутким…


И жил он, и дело делал

одним лишь

холодным рассудком…


А мысли, 

как острые бритвы, 

скользят…

- Нельзя так, нельзя так, нельзя, -

говорят…


Легенда


…Понемногу свечи догорают, 

В коридоре слышен мерный топот, 

И в дверном проеме возникает

Старый-старый работяга робот…


- Человек, тебе… очень трудно…

Помочь… древний робот… берется…

Нам… железным …людям…

положено… жить… без эмоций, 

а людям живым…невозможно…

без чувств…никогда и нигде…

я мысли твои осторожно…

прочел -

не оставлю в беде…


Я в космосе долго… работал…

легенду… оттуда… привез…

она о печалях, заботах…

о том, 

как… лечиться… от слез…


Песня о Цветке


Где злых вулканов языки

рвут небо

на куски, 

И в раскаленные

пески, 

дымясь, течет

смола, 

где все одела полумгла, 

там – Черная Скала…


Слепящий, белый

солнца глаз, 

с нее не сходит

ни на час, 

ее огонь вулканов

жжет, 

а злое солнце

не моргнет...


Спасенья нет, 

защиты нет:

в густом дыму

лишь здесь

просвет…


К подножию скалы приник

прозрачный небольшой родник, 

Из-под скалы упорно бьет, 

журчит, поет исстари, 

Он чист и холоден, как лед, 

среди огня и гари…


И тут же, рядом с родником, 

где черный камень треснул, 

не опаляемый огнем, 

растет Цветок чудесный…

Горит, мерцает, словно дышит, 

и на эфирных лепестках

живые краски он колышет

и цвет меняет на глазах…


Ты припади к ручью губами, 

(тебе он будет очень рад), 

потом склонись над лепестками, 

вдохни тончайший аромат…


Цветок родился из огня, 

он полон дивной силы, 

излечит, исцелит любя, 

и сделает счастливым…


Пусть лепестки коснутся щек, 

и в несколько мгновений

Заветный Звездный тот Цветок

избавит от мучений…



- Запомнил я такую песню, 

Но слышал, будто говорят, 

Что не вернется… тот назад…

Кто за цветком.. пойдет… чудесным…



Дверь давно за роботом закрылась, свет безумный больше не скакал, и Луна на небе не кривилась, это просто плыли облака…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.07.2015 21:25  Тетяна Чорновіл => © 

Чудово! Хоч такі тривожні відчуття сколихнули!
Справді фантастично! І легенда про квітку красива, зі смислом.

 29.07.2015 21:23  Світлана Рачинська => © 

Надзвичайно! Прониклася Вашим твором, пане Олександре. Перед тим, як описати ту тугу, треба було прожити, пропустити крізь себе. Емоції живі! Вони у кожному рядочку і між. " Песня о Цветке" - чарівна просто! Заради подібних відчуттів, варто піти і не вернутися. Це я кажу від імені своєї лг.
Чудово!

 28.07.2015 20:23  Олена Вишневська => © 

Читаю знову... вкотре переконуюсь, що читати похапцем не можна! Особиво такі творіння! Тільки відокремившись від цілого світу і налаштувавшись на Ваші хвилі.... це дивовижне відчуття - доторк до незнаних мені вимірів, які відкриваються перед Вами, а Ви вже привідкриваєте завісу для читача... коли стаєш в центрі цих подій і не спостерігач звичайний, і не глядач, а наче саме поле того дійства! Ось такі відчуття! І за це Вам спасибі, Олександре!!!

 28.07.2015 13:25  Олена Вишневська => © 

пане Олександре, прийміть мої захоплення!)

 28.07.2015 09:18  Тетяна Белімова => © 

Олександре Миколайовичу, я пам`ятаю, як Ви допомогли мені розібратися з моїм віршем "Сходами".
Я думаю, Ви зі мною погодитеся у тому, що Поет не має права на кострубаті слова. Рада, що Ви донесли до мене цю істину у Сходах: сире - нехай полежить, доробиш - покажеш людям.
Антонич проводив за столом 10 годин щоденно. У поезії принцип "тяп-ляп і готове" - не працює. Поет має гризти форму, поки вона не заграє. Ви - такий поет.
Не зле було б Вам дати пару майстер-класів з версифікації, якщо матимете час і натхнення.