25.07.2015 13:29
for all
110 views
    
rating 5 | 7 usr.
 © Панін Олександр Миколайович

Свечи

Свечи

Отрывок №1 из поэмы “Звездный Цветок”

Он сидел в углу у окна
и смотрел на танцующих в зале,

Дрожь стола…
отзывалась она
в серебристо звенящем бокале…
………………………..
Быстро вышел на жгучий мороз
и к дверям прислонился спиною,
Нет, в глазах его не было слез,
но полны они страшной тоскою.
…………………………
Он вернулся в свой номер пустой,
лунный серп за окном исказился,
Пасть оскалил улыбкою злой,
блеклый свет чуть заметно цедился.

Свечи, свечи, свечи, 

свечи белого воска, 

Пять свечей в золотом

канделябре, 

Пять огней, 

пять дрожащих полосок, 

и прозрачные жгучие капли, 

меж цветами и меж лепестками

золотых гравированных кружев

стынут гроздью бесценных жемчужин…


Год назад луна светила так же, 

скалилась, тряслась, как в лихорадке…

Пять погибших членов экипажа, 

пять друзей, сгоревших при посадке, 

Пять свечей прозрачных и горячих, 

место для шестой осталось пусто, 

Шесть – горели раньше, в дни удачи, 


пять горят -


в день


годовщины


грустной…



Пять огней, 

пять друзей, 

пять смертей, 

кровь толчками к вискам приливает, 

Он один, он один, он глядит, 

как


душистый, 


медовый...


воск...


та...ет...



Зажигались по праздникам свечи, 

а теперь – в годовщину

смерти, 


Бьет 12, кончается вечер, 

Пять свечей

узким пламенем

светят…


***


А когда

все они

были живы, 

их спросили:

- Зачем свечи эти?

Кто – то так на вопрос

ответил:

- Ну ведь это же

очень

красиво:


- Свечи, свечи, 

свечи белого воска, 

шесть

свечей в золотом

канделябре, 

Шесть огней, 

шесть дрожащих

полосок, 

И прозрачные жгучие

капли

меж цветами и меж

лепестками

золотых искрящихся

кружев


Стынут


гроздью


бесценных


жемчужин!

















 

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 27.07.2015 21:11  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую, пані Тетяно, радий, що Вам сподобалось. 

 27.07.2015 19:27  Тетяна Чор... => © 

Драматичні рядки!
Полум"я свічок навіває тривогу, навіть коли не знаєш, чому.
Не люблю свічок...
Вірш хороший.
Майстерно передали трагічні невловимі відчуття. 

 26.07.2015 09:21  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую за відгук, пані Тетяно, планую додати ще 2-3 уривки, які складуть скорочений варіант твору.
З повагою. 

 26.07.2015 08:45  Тетяна Бел... => © 

Складний багатогранний твір - і за формою, і за змістом. Символ свічки - символ життя, яке згоріло...
Про що поема? Чи є можливість ознайомитися?)) 

 26.07.2015 00:37  Світлана Р... => © 

Так, пане Олександре! Саме так.
Ваша мудрість і розсудливість - багатого варта.

Невинність - це стан твій підшкірний.
Не знаєш корИсті.
І погляд ні з чим не співмірний
і помисли чисті.
Невинне - це венами істини
теплі розтоки.
Невинне, коли стали близькими
ще за півкроку...

Тема кохання і невинності - переплетені. І якщо це справжнє почуття, чисте почуття - воно не втратить, а тільки набуде!

І ніколи не стане осудним.
Дякую Вам.  

 25.07.2015 22:38  © ... => Світлана Рачинська 

Це коментар до вірша "Невинний":

Як жінка покохала чоловіка,
Той відповів –
Не винен він ні в чому…

Жертовно, самовіддано,
безмежно
кохає жінка,
і вона невинна
теж! 

 25.07.2015 16:57  © ... => Світлана Рачинська 

Красно дякую, пані Світлано! Мало хто так зрозуміє, так відчує, як Ви! 

 25.07.2015 14:50  Світлана Р... => © 

Надзвичайно поетично! Захоплююче!  Така поезія  забиває подих і лишає по-собі  зірковий пил, як враження на тлі життєвої філософії, випаленої по білому воску. Магічна поезія! Попри трагічні витоки... Заворожує.