29.07.2015 11:28
для всіх
120
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

Голодомор

Мене у тридцять третім не було, 

Тоді я ще не народився, 

Коли вмирало з голоду село, 

Та страх цей в генах оселився.


В смітник їстівне я не викидав

І крихти хліба я з’їдаю, 

Бо в сорок сьомім я голодував

І як було це пам’ятаю.


Як на стерні зібрав хтось колоски, 

Таких об’їждчики ловили, 

Як злісних крадіїв більшовики

Негайно до в’язниць садили.

 

Клялися, що будують комунізм, 

Де будемо достойно жити, 

Ніхто за голод кари не поніс

І зло продовжував творити.


Ми нині проклинаємо всіх тих, 

Які люд голодом морили, 

Не дай нам Боже владців знов таких

Й щоб проклинали ми їх згодом.

28.11.12.


>



м. Київ, 28.11.12.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.08.2015 20:28  Тетяна Чорновіл => © 

Пронизливий болючий вірш! Я не застала ні 33, ні 47-го. Злегка тільки Хрущовські списки на хліб зачепили! Але не дай Господи переживати щось подібне!