Тільки там
Там, де тихо плаче згаслий промінь,
Де живуть небачені створіння,
Чути Серця першу щиру сповідь,
І прохання про чиєсь спасіння.
Там, де Сонце обіймає світ,
Де чарують очі небеса,
Проситься душа моя в політ,
Та її не відпускаю я.
І, звичайно, потім пожалію,
Втративши таку безцінну мить.
Попросити ще раз не посмію.
Серце кається, пече, болить.
Там, де була перша щира сповідь,
Де милує око небозвід,
Там, де тихо плаче згаслий промінь,
В точці, звідки видно інший світ.
Тільки там ми зможемо зустрітись,
Перекресливши жахливу правду.
Тільки там зумієм залишитись
На коротку мить або назавжди.
с. Струсів,