Нерозгадана загадка
і спинилась. І кликала нас
І не вміла стати словами
Бо не знала для себе назв ….
…Чи були ми занадто гордими,
що й слова були крижані?
Так й лишилась вона кросвордом -
може, ніжність, а може - й ні.
Ліна Костенко
Десь блукала між нами вигнанкою ніжність /кросвордом/:
Нерозгадана загадка, мов неприручений звір.
Ми зливалися в ній, наче ноти в єдинім акорді,
Хоч була недоторкою /чиста мелодія гір/.
Ми кували для неї ланцюг, щоб не бачили люди,
І тримали на прив’язі… Краще б подалась в світи!
А вона все терпляче чекала, коли ми /приблуди/
Їй дозволимо рутою в наших серцях прорости.
Не шукала імен собі… Знала, то справа даремна:
Відречемося вперше і всоте від зваби і чар.
Просто тихо сплітала дороги в одну і таємно
Розливала між нами ванільно-цукровий нектар.
Це нерівний двобій – подолати цю ніжність несила!
В невідомість з тобою нас різні шляхи привели…
Перехрестя для двох… ми потрапили в пастку /невміло/…
…Розгадали кросворд – і любов’ю її нарекли…