02.08.2015 22:51
© Тетяна Чорновіл
Мить п`янкого передгроззя
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Небеса
У клоччя хмар
Загорнули сонце тьмяно.
Десь гроза
Громів удар
Насуває невблаганно.
Вітерцем
Жарким війне
Спертий дух п’янкого зілля.
Йду тихцем
У запашне
Шелестких колось засилля.
Досхочу
За мить вдихну
Полинову звабу сонну
Крізь дощу
Жагу рясну
З диким присмаком озону.
Час застиг
У сплеску вій
Не збагнувши миті плину.
З губ жарких
Цілунок твій
Солодить дощу краплину.
Тетяна Чорновіл 
