Герань поволі умирає у вікні
Герань поволі умирає у вікні
на підвіконні мертвих мух дитяча жменька
ти на вершині сигаретного туману
піднялась вище всіх моїх бажань
а я
он де павук
вгодований і мертвий
у павутинні
вже не чатую
ти не прийдеш
і я вже не чекаю
мені так добре подихати в забутті
самотність лінь у степінь піднесла
десь за дверима краплею вода
вдаряє в скроні
у розбитий дзвін
приглушено і якось надто низько
герань такого свинства не пробачить
а я пробачу
навіть ворогів
