10.08.2015 09:42
для всіх
91
    
  - | -  
 © Георгій Грищенко

Телефон

Телефон мій щось не дзвонить, 

Цілий тиждень він мовчить, 

Сум самотності наводить, 

Нема з ким поговорить.  


В спілкуванні світ людини, 

А без нього глузду смерть, 

Це є наслідки й причини, 

Чим впиваємося вщердь. 


Як тверезо подивитись, 

Ну, про що нам говорить, 

Як хворобам не коритись, 

Які ліки краще пить. 


Й про політику, звичайно, 

Про минулі наші дні, 

Працювали як ми файно, 

Енергійні, молоді. 


Друзі все ж телефонують

І на празники й свята, 

В будні днини теж сумують, 

Бо країна вже не та. 


Та й не зручно їм щоденно

Обговорювать життя, 

Певно, це у нас вже генно

Мовчки йти у небуття. 


Телефон мій все ж чекає, 

Що подзвонить друг мені, 

Щось розкаже і спитає, 

Як пройшли святкові дні. 

16. 01. 13. 


 



м. Київ, 16.01.13.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.08.2015 10:02  Микола Васильович СН... => © 

Душевно. Переконливо. Емоційно!