Відчуття незбагненності
Відпочиньмо від сучасності,
Прогуляймось по вічності,
Відійшовши від своєї тактики,
Загубивши свою галактику...
Дивлячись у вікно на комету,
І забувши про усю планету,
Ми розтанемо в просторі
Опинившись на острові..
Зірки стануть планетами, -
Ми впадемо кометами,
Загубивши в туманності
Ми не з цього вже світу,
Хоч й радіємо цвіту,
Ми літаємо спогадом,
І живемо лиш здогадом.
Щось таке нереальне,
Зовсім ж не ідеальне,
У свідомості сховане,
Невідомим дароване..
Відчуваємо непояснене,
Мрієм про щось не здійснене,
Зникаючи в своєму світі,
Гублячись у полі квітів..
Ми належим сучасності,
Хоч гуляєм по вічності,
Загубивши в туманності
Відчуття незбагненності....
