14.11.2015 15:23
для всіх
94
    
  2 | 2  
 © Олександра

Відчуття незбагненності

Відпочиньмо від сучасності, 

Прогуляймось по вічності, 

Відійшовши від своєї тактики, 

Загубивши свою галактику...


Дивлячись у вікно на комету, 

І забувши про усю планету, 

Ми розтанемо в просторі

Опинившись на острові..


Зірки стануть планетами, -

Ми впадемо кометами, 

Загубивши в туманності

Відчуття незбагненності..


Ми не з цього вже світу, 

Хоч й радіємо цвіту, 

Ми літаємо спогадом, 

І живемо лиш здогадом.


Щось таке нереальне, 

Зовсім ж не ідеальне, 

У свідомості сховане, 

Невідомим дароване..


Відчуваємо непояснене, 

Мрієм про щось не здійснене, 

Зникаючи в своєму світі, 

Гублячись у полі квітів..


Ми належим сучасності, 

Хоч гуляєм по вічності, 

Загубивши в туманності

Відчуття незбагненності....

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.11.2015 00:05  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно! Зоряні до туманності відчуття! )

 14.11.2015 17:54  Каранда Галина => © 

аудіофайл - власний запис? (я пам`ятаю, що хтось з Вас музикант)...