Колискова
А ночі такі смарагдові!
Налиті густими трояндами,
Пелюстками зір розсипані,
Сміються і плачуть квітами:
Ой, дівча, дівчинонька!
Сяєш сама, мов зіронька.
У тебе вуста трояндові,
Очі його оманливі.
Спи!..
Нічко моя, ніченько!
Я не змикаю віченька.
Губи його, мов квіти.
Як мені не любити?
Скажи!..
