У обрисі сніжної сойки
З вікна мріє місяць мені,
Ясніє крильми біля койки
І кігті сріблить по стіні.
Біліє на аркуші стиха,
В думок опівнічних кутах...
Полохана хмарами втіха,
Бездомний мій трепетний птах.
___________________________
Луна, точно снежная сойка,
Влетает в окошко ко мне
И крыльями машет над койкой,
Когтями скребет по стене.
И бьется на белых страницах,
Пугаясь людского жилья,
Моя полуночная птица,
Бездомная прелесть моя.
