Несподіванка
З тобою у кафешці
Сиділи. Йти вже мали.
Втомився. Цілий вечір
На мене "нависала”...
Претензії “тулила”,
Що я такий-сякий.
Що не такий. І знову-
Що знову не такий...
І я вже сам не знаю,
Навіщо все це слухав.
Вже приміряв виделку,
"Лапшу" знімати з вуха...
Навіщо ти цю зустріч
Призначила мені,
Коли мене готова
В кошмарнім бачить сні?
Хотів вже розплатитись
І поскоріш піти,
Як раптом несподівано
Спитала сумно ти,
І дивно забриніла
У голосі любов-
Я завтра буду вільна...
Зустрінемося знов?..
