Ця музика залишена для мертвих
Ця музика залишена для мертвих
як жалібно і жадно
це зараз випалені трави хлепчуть воду
немов би пес облізлий
змучений
голодний
знайшов таки прихисток у раю
земля достатку
он де
літають дивні фрази
загублені
забуті
нічиї
колись твої
колись
розірване намисто розсипалось бурштиновим камінням
а вітер носить їх хмаринками
чомусь не кидаючи вниз
дарма
дарма ти витрачаєш стільки слів
колись вони впадуть холодним снігом
сховавши всі мої протоптані стежки
і воскресіння трав обабіч незнайомих вулиць
а я ліпитиму сніговика
а може бабу
ховаючи під пахвами долоні
ковтаючи слова так жалібно і жадно
