Пі - Падіння Деградація Занепад Баную
Баную
на безіменній висоті лиш вітер роздирає прапори
і спогади
кидаючи у прірву
оце війна
як озеро між безліччю вершин
а на пеньочку наш Господь у білих шатах
присів собі із вудкою в руці
у Нього власна
тихая забава
впіймавши душу піднімає до вершин
цілує
і пускає у ставочок
з Любов’ю
збурюючи води
де плачучи
несамовито
благають миру і свободи
і йде собі по хмарах у нікуди
для Нього час
завжди лише сьогодні
бо вічність не вкладається у час
14.09.2015 01:20 © ... => Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ |
напевно Ви праві, направду я не знаю як за правилом, по відчутті "ДО прірви" наче до торби, місце де можна щось накопичити, "У прірву" місце звідки навіть ехо не повертається, але це лише мої відчуття. Дякую. |
13.09.2015 17:03 Микола Васильович СН... => © |
 Ого -- птфу-птфу! -- феноменально!!! (Крім одного: "...кидаючи ДО прірви"). Творчих успіхів! |
13.09.2015 14:05 Мальва СВІТАНКОВА => © |
 Цікаво!.. |
13.09.2015 13:11 Богдана Копачинська => © |
 Вічність не вкладається у час... Гарно) |
13.09.2015 11:36 Каранда Галина => © |
 По заголовок лазила в гугл... |