11.09.2015 18:19
for all
71 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Уляна Яресько

Елегія Осені

Елегія Осені

Свіча любові гасне від розлуки, 

Душа німа, коли вже не горить. 

Не ві́зьме Осінь щастя на поруки...

Для когось - вічність, а для Бога - мить.


Що наші сльози в океані світу?

Томляться мрії у пустелі втрат.

Красива жінка:очі з малахіту, 

Волосся - ди́во ди́вне в сто карат.


Але і їй, рудоволосій кралі, 

Нудьгується дощами уночі.

Предвічний сум, як скіфські пекторалі...

І гострі думи - бойові мечі.


Черпа́є Осінь з душ мінори глеком...

Важкі шляхи до самоперемог...

Весна прийдешня не така й далека,  

Чи суджено дійти до неї вдвох?

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 13.09.2015 08:02  © ... => Немезида 

Дякую 

 12.09.2015 23:59  Немезида => © 

Гарна, чаруюча печаль... 

 12.09.2015 10:01  © ... => Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ 

Дякую, пане Миколо! Приємно, що помітили. 

 12.09.2015 09:59  Микола Васильович СН... => © 

"Елегія осені" Уляни -- пречудова поезія, глибинна на підтексти, художньо багата й емоційно насичена!
Тож творчих успіхів!
(Ставлю крапочку до "Чудово"). 

 12.09.2015 09:32  © ... => Тадм 

Щиро вдячна 

 12.09.2015 09:29  Тадм => © 

сподобалось 

 12.09.2015 07:31  © ... => Деркач Олександр 

Дякую 

 12.09.2015 02:32  Деркач Олександр => © 

гарно