Дитя
Дуже п’яна мати
Увійшла до хати,
Дитя ж плаче і кричить,
Не дає їй відпочить.
Замість щоб дитину,
Місячну, єдину
У сухе запеленать
І синочку дать поспать.
Взялась його бити,
Щоб замовк, дав жити,
П’яній жінці все одно,
Бо спустилася на дно.
Їй би лиш поспати,
А далі хоч за грати,
Вже й дитина не кричить,
Пішла мама воду пить.
Вранці встала – тихо,
Вже дитя не диха,
Бо вже вмерло від биття,
Мати ж п’є до забуття.
16.02.14.
м. Київ, 16.02.14.
