Картина любові
По залитім водою шосе паперові пливуть кораблі,
На асфальті шукають собі, наче мрію найвищу, причали.
Намалюю свої почуття аквареллю на білому тлі
Та очима тобі закричу, про що серце щемливо мовчало.
Для промоклих до нитки людей післягроззя, немов кофеїн,
Що дарує польоти думок у зазір`я п`янке кавоману.
Сотворю таємничий ескіз із кохання солодких пір`їн
І богинею зваби зі снів у твоїй я уяві постану.
У блакить неземну занесу, причарую світанки вогнем,
Зупиню палахку лаву фраз поцілунком душі на півслові.
Часоплинно прямує життя... і до того, як ми промигнем,
Зафарбуємо жаром очей неповторну картину Любові.
31.07.2015, Кам`янець-Подільський
