Уляна Яресько Які тарифи нині на любов?
Розорення, руїни, биті шиби...
Жорстоке людство котиться до дна.
Стає душа, роз"ятрена, на ди́би
Куди не плюнь - украй земля брудна.
Кому віддався світ? Чому зада́рма?
Клекоче гучно мнимий пустодзвін...
І день у день готуються плацдарми,
Куди не глянь - суцільна купа мін.
Невже війна і є кінця предтеча?
Ми втратили вінець першооснов...
У серці теж нестримна дорожнеча?
25.09.2015 16:43 Тадм => © |
 а зрештою людство - ми самі.... чудовий твір! |
25.09.2015 08:06 Тетяна Белімова => © |
 Навіть не знаю, що ще можна тут додати? Ви сказали все і навіть більше. |
24.09.2015 21:48 Деркач Олександр => © |
 гарний вірш...тільки не задарма - хтось за гречку, хтось за яхту...мабуть ще якісь є номінали і тарифи... |
24.09.2015 21:23 Світлана Рачинська => © |
 Змістовно. Ємко. Проникливо сприймається Ваше багате слово, Уляно! |
24.09.2015 20:55 Каранда Галина => © |
 Супер! дуже сподобалося! перший рядок другого стовпчика - ого-го. та й назва класна... |