Читаю тебе
Притомилося сонечко, сіло спочити на дах,
Увесь день у серця доброту і тепло розносило.
Я читаю тебе, наче вперше в житті- по складах
Розставляю крапки, де дожити у слові несила.
Кожен аркуш, як здобу, смакую, запивши вином,
Загнуздати не можу думок розтривожену зграю.
Надвечір`я загляне у наше прозоре вікно...
Я у серці із пазлів картину про тебе складаю.
