26.09.2015 08:31
для всіх
127
    
  2 | 2  
 © Уляна Яресько

Самотність

Самотність

Стара домівка - згублена душа

Сумною впала в ропачі додолу.

Раптово стала всім вона чужа, 

Вже не збере родину біля столу.

Не заколише вітер її сон, 

Забули хату навіть вітровії...

Старенька лампа - зношений кулон

Не подарує вогники надії.

Зі стін бадилля буйно пророста, 

Печаль укрила тінню вікна-очі.

Та ще вона, наївна і проста, 

У самоту́ повірити не хоче.

Жила бабуся з мудрістю сови, 

Любила груші, доглядала квіти.

Нема її -зови чи не зови, 

Лише жаліє хату з того світу.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.09.2015 11:46  Оксана Михновська => © 

...до сліз...

 26.09.2015 09:41  Тадм => © 

відчутно, щемливо...

 26.09.2015 08:44  Тетяна Белімова => © 

Відчутно. Майстерно передано і образ старенької, і образ покинутого дому. Є окремі рядки, які звучать просто афористично))