28.09.2015 09:16
для всіх
103
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

Співай щосили

У нашому будинку

Нечемний хтось живе, 

Щоночі без зупинку

Він пісеньки реве.


Сусіди хочуть спати, 

Та він їм не дає, 

Продовжує співати

Та все щось про своє.


Тож йдуть його вмовляти

Щосили не кричи, 

До ранку дай поспати, 

Хоч трохи помовчи.


А він відповідає

Не можу я мовчать, 

Душа моя страждає

І не дає поспать.


Поїхала дружина

На рідний свій Донбас, 

Відвідать як родина

Живе в страшний цей час.


Приїхала і взнала, 

Що батька хтось побив, 

А банда обікрала, 

Щоб пізно не ходив.


Живуть вони й трясуться, 

Що прийдуть і уб’ють, 

Де покидьки беруться, 

Кричать й горілку п’ють.


Залишилась дружина

Пожити трохи там, 

Бо знає, що повинна

Допомогти батькам.

Співаю тож щосили, 

Самотнім сумно жить, 

Співай малим учили

І зникне сум у мить.



м. Київ, 03.05.14.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.09.2015 15:26  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш!
Спочатку ніби гумореска, а звертає на сумне!