Інструмент наш примітивно
Виглядає для знавця:
Кілька аркушів за гривну
І огризок олівця –
От і все, що конче треба,
Щоби ти з повітря зміг
Возвести палац до неба
Над безладдям доль людських.
Все, що Данте взяв до шалу,
Роз’ятривши вирву ту,
Що вратами пекла стала
В віковічному льоду.
__________________
До чего же примитивен
Инструмент нехитрый наш:
Десть бумаги в десять гривен,
Торопливый карандаш —
Вот и все, что людям нужно,
Чтобы выстроить любой
Замок, истинно воздушный,
Над житейскою судьбой.
Все, что Данту было надо
Для постройки тех ворот,
Что ведут к воронке ада,
Упирающейся в лёд.
