28.09.2015 22:08
для всіх
161
    
  1 | 1  
 © Марія Круль

Спогад

Слова твої упали тягарем, 

Болять мені невиплакані сльози, 

Ще ніжив серпень пелюстки жоржин, 

В душі моїй ударили морози.


Кружляло листя золоте навкруг, 

Навколо ж мене завірюха вила, 

Грибні дощі вмивали ліс і луг, 

А моє серце снігом заносило.


Густа імла сповила майбуття, 

Минуле пилом й тріщинами вкрито, 

Осколки впали в душу i життя, 

І вщент усе понищено, розбито.


А ти пішов спокійно по житті, 

Тріщала в мене крига під ногами, 

Та я не впала, досі я іду, 

І стелить інший квіти килимами.



9/24/2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.09.2015 21:50  © ... 

Так, у житті буває все,головне,щоб після туманного періоду наступав сонячний.Дякую за підказку,поміняю.

 29.09.2015 08:46  Тетяна Белімова => © 

Сумно. У житті, як на довгій ниві, все буває.
Хочу звернути Вашу увагу на лексичний повтор "густий" - "густо" у межах одного речення. Ваш твір тільки виграє, якщо Ви заміните одне із цих слів на якесь інше.