28.09.2015 22:08
for all
133 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Марія Круль

Спогад

Слова твої упали тягарем, 

Болять мені невиплакані сльози, 

Ще ніжив серпень пелюстки жоржин, 

В душі моїй ударили морози.


Кружляло листя золоте навкруг, 

Навколо ж мене завірюха вила, 

Грибні дощі вмивали ліс і луг, 

А моє серце снігом заносило.


Густа імла сповила майбуття, 

Минуле пилом й тріщинами вкрито, 

Осколки впали в душу i життя, 

І вщент усе понищено, розбито.


А ти пішов спокійно по житті, 

Тріщала в мене крига під ногами, 

Та я не впала, досі я іду, 

І стелить інший квіти килимами.



9/24/2014

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 30.09.2015 20:16  © ... => Тетяна Белімова 

Безмежно вдячна. 

 30.09.2015 08:51  Тетяна Бел... => © 

На мій погляд, гарно вийшло))  

 29.09.2015 22:48  © ... => Тетяна Белімова 

Переробила,невпевнена...Дякую. 

 29.09.2015 21:50  © ... 

Так, у житті буває все,головне,щоб після туманного періоду наступав сонячний.Дякую за підказку,поміняю. 

 29.09.2015 08:46  Тетяна Бел... => © 

Сумно. У житті, як на довгій ниві, все буває.
Хочу звернути Вашу увагу на лексичний повтор "густий" - "густо" у межах одного речення. Ваш твір тільки виграє, якщо Ви заміните одне із цих слів на якесь інше.