Гра
У селі по хаті
Бігає дівчИна
В сірому халаті,
Бо є в цім причина
Десь газета зникла
З грою на мільйони,
Грати вона звикла
У ці перегони.
Хоч не вигравала
У житті ні разу,
Та все грала й грала
В гру цю аж до сказу.
Вже питає маму
Чи газету брала?
Мати – що ту саму,
Де ти завше грала?
Ні не брала, доню,
Хоч це лиш забава,
Грати не бороню,
Бо не маю права.
Ти ж уже велика
Й хочеш збагатіти,
Гра ж ця, доню, дика
Вірять їй лиш діти.
Бачила як тато
Йшов до туалету
Швидко і завзято,
Може взяв й газету.
Не жалкуй за нею,
Краще працювати
Разом із ріднею,
А ніж в гру цю грати.
м. Київ, 04.10.15.
