ДОЩУ КОНТЕМП
Ти щонеділі у моїй крамниці
Купуєш різні солодощі й каву…
І залишатись любиш наодинці,
Коли танцює соло дощ, думками
Пірнувши в сірі струни свого смутку.
Себе у них ти розчиняєш наче,
Як у полин-воді піщинка цукру:
Смієшся, хоч душа і серце – плачуть.
Я щонеділі у твоїх зіницях,
Котрі гірчать, як та гаряча кава,
Які кричать про ласощі з полиці,
Себе не бачу. Я тобі не пара…
І не вишіптуй поглядом із хмари
Дощу краплин із присмаком ванілі.
Бо мій дощу контемп – насправді пара:
Примарне соло, виплекане з мрії.
