06.01.2011 06:46
© Тетяна Чорновіл
СНІГОВІЙ
Вірш про зиму
Сніг падає й падає,
Понад землею літаючи.
Про що зима згадує,
Сніжинки з небес скидаючи?..
Повчально, скажу я вам:
Холодними сніговіями
Увесь непотрібний хлам –
На смітник разом із мріями!
Порядок час навести,
Списки давно складалися:
Фото, записки, листи,
Що в шафі старій заждалися.
Колишніх думок сніговії…
Повинно було так статися…
Ні! Приступам ностальгії
Не дам у снігу розгулятися!
Відпущені ви з гріхами,
Спомини кращі… й гірші…
Змело в небуття з снігами
Давні наївні вірші…
Припорошило рядки,
Засипало сріблом скроні.
Сніжинки, немов думки
Розтанули на долоні…
