27.10.2015 09:46

для всіх

231

5 | 5

 © Тетяна Чорновіл

На вістрі пера

з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Колимські зошити. Синій зошит»

Переклад вірша Варлама Шаламова
«Стихи – это боль…»

Л.Т.

Вірші – це мій біль, і заслони від болю, 

І – в міру можливості! – гра.

Снігами дзвенять бубонці в чистім полі

На вістрі танцюють пера.

Вірші – давній біль і загоєння пластир, 

Що може притишити біль, 

Що дар має душу зціляти, мов пастир, 

І душу ятрить мимовіль.

Вірші – згусток болю й швидка допомога, 

Чужі чи свої – все одно.

Аптекар цей миттю ступне до порога, 

Під кожне підійде вікно.

Вірші – це ідилія й пристрасті втіха, 

Чеснот і жадання зв’язок, 

Стривожений клич, засторога від лиха, 

Обитель дитячих казок.

Рецептами крізь дивину старовинну

Чи з модних зачитані книг, 

Вірші – мов таблетка нітрогліцерину, 

Що хворим кладуть під язик.

Між лих і розрухи від сліз і тривоги

Облатку тримає поет.

Вірші – це знаряддя його допомоги, 

Індивідуальний пакет.

______________________

Стихи – это боль, и защита от боли, 

И – если возможно! – игра.

Бубенчики пляшут зимой в чистом поле, 

На кончике пляшут пера.

Стихи – это боль и целительный пластырь, 

Каким утишается боль, 

Каким утешает мгновенно лекарство –

Его чудодейственна роль.

Стихи – это боль, это скорая помощь, 

Чужие, свои – всё равно, 

Аптекарь шагает от дома до дома, 

Под каждое ходит окно.

Стихи – это тот дополнительный градус

Любых человечьих страстей, 

Каким накаляется проза на радость

Хранителей детских затей.

Рецептом ли модным, рецептом старинным

Фармакологических книг, 

Стихи – как таблетка нитроглицерина, 

Положенная под язык.

Среди всевозможных разрывов и бедствий

С облаткой дежурит поэт.

Стихи – это просто подручное средство, 

Индивидуальный пакет.