01.11.2015 10:56
для всіх
109
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

В ліжку мати

Жовті капці біля ліжка, 

На стіні висить портрет, 

В ліжку мати, болить ніжка, 

Сім десяток літ не мед.


Йшла за хлібом, було слизько, 

Посковзнулася умить, 

Допоміг їй, йшов хто близько, 

Ось нога тепер й болить.


Проживає в самотині, 

Син рідненький на війні, 

Важко жити мамі нині

У нервові наші дні.


Добре хоча є сусідка, 

В неї милий чоловік, 

Помагають мамі зрідка, 

Бо минув вже майже рік


Як синок, що на портреті, 

Захищає рідний край.

Піють півні уже треті, 

Кажуть сонечку – Вставай!


Але мати ніч не спала, 

Бо турбує її син, 

Замість нього б воювала, 

Бо у неї він один.


Головне щоб не загинув

Й ворогів щоб переміг, 

Рідну б маму не покинув, 

Жити їй би допоміг.



м. Київ, 08.01.15.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.11.2015 22:14  Серго Сокольник => © 

Так... Мама... Святе...

 01.11.2015 11:02  Тетяна Чорновіл => © 

Гарний вірш. Душевний.
Здається, я схожий вірш коментувала колись.
У Вас багато справді народних поезій про звичайних людей, їхні болі і переживання.