Колоситься
Колоситься крізь поля пшениця,
Ще іскряться в обрій блискавиці,
У бурштин заковано живицю.
Об гілля заплетено косицю,
Міра зла, усе неначе сниться,
Понеслося полум’я в світлиці.
Обсипає золотава осінь
Всі щедроти зібраних покосів
І прощання квилить стоголосо.
Забувають ноги теплі роси,
Книжка вилітає десь із стосу.
Де ти загубилась, вірна прозо?
