01.11.2015 11:37
for all
60 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Маріанна

Чому?

Чому так стугонить у скронях кров?

Навала сновидінь прийшла сюди.

Невже все коло повернуло знов?


Чому не гріє душу рук тепло?

Хтось поруч, але темрява тут скрізь.

Всі м’язи мов судомою звело.


Чому питання падають під лід?

Нема кому довірити усе.

Невже і спроб робити тих не слід?


Затишшя не зціляє гострих ран.

Не може серце віднайти слова.

Такий кінець у марних сподівань.

Публікації: Маріанна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 02.11.2015 13:09  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дуже дякую! А шанс дати спробую) 

 01.11.2015 16:21  Тетяна Чор... => © 

Вірш щирий, з непростими роздумами.
Ні-ні... Сподіванням треба дати ще один шанс! 

 01.11.2015 14:06  Богдана Ко... => © 

Все правда як про наш сайт! Ви все дуже точно описали. В темряві бродять якісь тіні, а людей і не видно.