Не шукай мене більше у титрах...
Вибач страх мій -
(яра́ми тікаю!) -
занадто ляклива я...
Чи на гріх,
чи на сміх -
прикипіла до тебе нутром.
А життя прозаїчністю б`є,
ніби кінською гривою!
Та від тебе жене,
наче хвилі в негоду Дніпром.
Ой невчасно
розквітло кохання
духмяною липою...
Я дурна?
я слабка? -
Та як хочеш мене називай!!!
Надто зболене серце
раз-по́-раз од відчаю схлипує,
Закриваючи вкотре
для себе загублений рай.
Певно, Богом
для спільної пісні
ми не передбачені,
Бо миттєвість -
і знову -
Велика китайська стіна!!!
З мене кепська акторка...
Благаю... мій друже...
пробач мені...
Не шукай мене більше
у титрах німого кіна.
