В імлі стежок досвітніх
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Тебе чекаю я коло вікна,
Вдивляючись у ласку вечорову,
А з ночі мерехтливого покрову
Крізь обрію заграву пурпурову
Струмує в шибку мрійна таїна.
Так ніжно... Зір довершеність ясна
Ятрить у крони трепетну знемогу,
І сходить листя шелестом потроху
В імлі стежок досвітніх до порогу,
Де завиднівся обрис твій з вікна.
