У вирій відлетять осінні дні,
Сипне сніжком зима на манівці,
Лиш яблука нестримно запашні
Яснітимуть довірливо в руці.
Ця світла мить нікуди не мине,
А зійде в часу поворотний знак.
На яблуко зимове запашне,
Скуштуй терпкої осені на смак.
Вітрів пророцтва яблукам чужі,
Бо бережуть духмяні сни про те,
Що нам на двох десь на зізнань межі
Тремтить осіннє листя золоте.
