Не чіпайте, люди, лісу
з рубрики / циклу «Подих осені»
Не чіпайте, люди, лісу,
Кольорового,
Він бо гине
Постійно
Він людського подиху.
Зупиніться перед ним.
Мов перед королівсвом,
Величним і незвіданим,
Озирніться, задумавшись
І йдіть звідти, не заходячи.
Не чіпайте квітів,
Сьогодні-бо
Ліс втрачає їх сотні
Гублячи
Свій чарівний одяг
Мов самого себе.
Птахи давно сказали вам
Те, що не скаже ліс -
Протест, страх до людей
А чи просто таке бажання волі.
Ми втрачаємо те, що повинні оберігати
Поважати, доглядати й допомагати
А зараз
Вперед
Знищуйте себе
Коли життя нам дає шанс на довговіччя
Вбивайте ліси
І губіться у містах без рятунку
Без тої зелені
І без квітів
І без чистого повітря
Лісової тиші
Холодного свіжого запаху дощу.
