02.03.2016 00:12
для всіх
302
    
  11 | 11  
 © Каранда Галина

Люди після лісу

з рубрики / циклу «2016 рік»

Змішали тирсу, листя, землю, глину,
На цілий ліс накликали біду.
© Оля Стасюк, "ЛІС ПІСЛЯ ЛЮДЕЙ"

ліс після людей буде таким -
знову живим
а що люди робитимуть після лісу?
© Олександр Новіков , "ЛІС ПІСЛЯ НАС"

Ось дорубаєм галузки останні лісу,

витопчем поросль і спалим до біса пеньки.

Вітер розвіє згадку, неначе тирсу,

щоб — до основи! Бо світом керують меткі.

Заасфальтуємо прасвіту свіжі ще рани,

хто ми такі, щоб зуміти відчути той біль?

Змій нас на плаху яблуком хитро так манить,

сипле і сипле знов по болючому сіль.

Тріски летять, рикошетом — та все у груди.

Вирішив хтось із землею цей ліс зрівнять...

Ми після лісу — будем? А ким ми будем,

З впертим умінням все по живому рубать?...

*****

ми надрукуємо з лісу книжок багато,

вправно епітет брехатиме щось про Любов...

знову метафори правду запхають за грати...

тихо росою сльозиться із гілочки кров...



Лубни, 1.03.2016

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 02.03.2016 00:18  © ... Закріплений коментар

 

 15.03.2019 22:33  Тетяна Амеліна => © 

Просто неперевершено, так точно й чуттєво! Відчула себе тією гілочкою, що кровить...
Ваш вірш потрібно викарбовувати на камінні, щоб навіки； вивчати в школах, щоб змалечку привчати до болю, що відчуває наша планета；кричати на кожному кроці, щоб врешті бути почутими!

 11.09.2017 20:59  Надія Крайнюк => © 

Тема збереження навколишнього середовища завжди була актуальною. На жаль, про це багато говорять, та мало роблять. Вирубують ліси, лісосмуги... І ніхто за це не відповідає. Майбутні покоління відчують все це на собі. Дякую за підняту тему.

 15.04.2016 09:03  Ірина Затинейко-Миха... => © 

два останні рядки такі...влучніше і не чула "знову метафори правду сховають за грати"...хм...

 29.03.2016 10:19  Георгій Грищенко => © 

Чудовий вірш.

 27.03.2016 20:06  Олена Коленченко => © 

"Тихо росою сльозиться із гілочки кров..." - гарний і дуже актуальний вірш! Антропогенний фактор знищує все на своєму шляху....

 05.03.2016 17:43  Григорій Божок => © 

Сильні роздуми, вбивчі висновки ... поділяю!

 03.03.2016 23:46  Ганна Коназюк => © 

Тема болюча! Вірш - чудовий!

 03.03.2016 16:30  Зав`ялова Валентина => © 

Гарний вірш. Болючий вірш...

 03.03.2016 08:18  Георгій Грищенко => © 

Чудовий вірш.

 02.03.2016 20:58  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Вразив завершальний катрен!
Дуже...

 02.03.2016 11:24  Оля Стасюк => © 

шикарно))) Несподівані асоціації.... Аж виникло бажання ще подумати щодо цієї теми... Схоже, маємо новий рух творчості на порталі - проблематика Ліс/Людина...)

 02.03.2016 10:21  Ольга Шнуренко => © 

Три різних твори, але всіх їх об`єднує біль за знищену природу.

Вірш О. Новікова - урбаністичний, фантатсичний, у Олі Стасюк - водночас і реалістичний, і казковий, а у Вас - громадянський і філософський, з екскурсом не тільки у майбутнє, а й згадка про давно минуле...