22.11.2015 19:17
для всіх
214
    
  4 | 4  
 © Богдана Копачинська

Дощ. Заплакані лінзи вікон...

Дощ. Заплакані лінзи вікон,  

Тихо моляться пізньої осені. 

Знов обступають, беруть в полон,  

Топлять думки в солоному озері. 


Пізно просити пробачення 

Той передихали задушливий дим,  

Сльози вже втратили значення 

Серед застуди засніжених зим. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.11.2015 18:50  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш сум"яття душі в унісон осіннім дощовим настроям.
Просити пробачення ніколи не пізно, якщо вважаєте, що варто. Бажаю Вам вернути душевну рівновагу.
Усе буде добре!

 23.11.2015 08:49  Тетяна Белімова => © 

Пізно не буває - я так думаю.
Останні рядочки дуже зворушливі))

 22.11.2015 20:14  Каранда Галина => © 

Куди наголос у вікон?
Другий стовпчик класний, особливо останні 2 рядки. В першому збиваюся з наголоса...