Уява
Уява малює картини,
Що хочемо бачити ми,
Дивлюся казкові світлини
У тиші нічної пітьми.
Уява вертає в дитинство,
Де мати співають пісні,
На шиї червоне намисто,
Ікони в кутку на стіні.
Долівка у травах зелених,
А сонце за обрій сіда,
І це у моїх уже генах
Хоча вже поважні літа.
А то вже уява у школі,
Де дружній, веселий наш клас
В перервах гуляє на волі
Та дзвоник скликає вже нас.
І знову у класі так тихо,
Що чути як муха дзижчить,
Було нам цікаво і дико
Як мова англійська звучить.
Уява і я вже працюю,
У дружній попав колектив,
За Києвом я не сумую,
Щодня як на свято ходив.
Сільське господарство району
І куча усяких проблем,
Попав у знайому я зону.
Я краще робив з кожним днем.
Уява малює картину,
Що хочемо бачити ми,
Казкові дивлюся світлини
І тихо вмиваюсь слізьми.
м. Київ, 15.04.15.
