У кожній з них я бачу сиву матір
з рубрики / циклу «Осягнення суті (філософська лірика)»
У кожній з них я бачу сиву матір,
скоцюрблену під тягарем турбот,
смиренно що в очікуванні «страти»
спостерігає плин людських марнот
У кожній з них я бачу докір людству
за черствість неприховану, страшну
і враження - пігулки то від глупства,
хоча й не відають про місію сумну....
Ще поруч них я бачу наші душі
змілілі, ниці, все снуємо повз –
не помічаємо... до чортиків байдужі
сукупності із рухів, слів і поз...
І саме в нас, як в дзеркалі, – епоха
і наслідки за безліччю причин
уже відчутні, попри «віру» в Бога,
бо всесвіт не спиняє часоплин....
Харків, 27.11.2015
